Щоб ти в нас жив...

Батьку, як тоб? зараз, краще, м?й р?дний?
Янголи б?ля тебе чи пекла вир?
Там тво? т?ло пестять гарненьк? в?дьми,
Чи ти у шахи гра?ш з Великим Ним?

Щиро всм?хнешся…д?д, а в очах - дитина.
Бачиш, як ми живемо…скажений св?т…
Кра?ться мо? серце, бо дуже винна,
Що тебе не спинила…не той був пл?т…

Де воно краще? Де буде та зупинка?
Доля – примхлива лед?…чи знайде цвях?
Дивлячись в сина оч?, як наодинц?,
Я тебе пам’ятаю, м?й сивий птах.

Батьку, ти не журись, що буваю р?дко –
Цвинтар та церква – св?т, де ти був чужим…
Серпень пече нещадно, та ми вже звикли,
Лл?ться гор?лка в чарки, щоб ти в нас жив…

• Назад
• Вперёд